Клінічний аналіз крові 

(мануальний метод розробки матеріалу 

+ ручний підрахунок лейкоцитарної формули + ШОЕ)

Загальний аналіз крові - один із найпоширеніших методів діагностики, який використовується лікарями для оцінки стану здоров'я пацієнта. Він дозволяє отримати важливу інформацію про різні аспекти крові, включаючи кількість червоних та білих клітин, тромбоцитів, гемоглобіну, гематокриту та інші параметри. 

Діагностика захворювань: Зміни у складі крові можуть вказувати на наявність певних захворювань або проблем з органами.

Моніторинг лікування: Лікарі можуть використовувати загальний аналіз крові, щоб відслідковувати ефективність лікування пацієнтів. 

Попередження захворювань: Регулярні медичні обстеження, включаючи загальний аналіз крові, можуть допомогти виявити проблеми зі здоров'ям на ранній стадії, що дозволяє почати лікування чи приймати профілактичні заходи.

Оцінка загального стану організму: Кров є носієм багатьох речовин і клітин, тому аналіз її складу може дати загальну інформацію про стан здоров'я організму. 

1.               Загальні характеристики:

Гемоглобін – білок, що міститься в еритроцитах. Він забезпечує транспорт кисню з легень до тканин, виводить вуглекислий газ з тканин та відповідає за регуляцію кислотно-основного стану.

Лейкоцити – білі кров’яні тільця, які захищають наш організм від інфекцій (бактерій, вірусів, паразитів).

Еритроцити – червоні кров'яні тільця, які транспортують кисень з легень до всіх тканин в організмі та виводять вуглекислий газ (СО2) із тканин до легень. Цей процес здійснюється за допомогою гемоглобіну.

Кольоровий показник показує (КП) показує рівень вмісту гемоглобіну в еритроцитах.

Тромбоцити – без’ядерні клітини крові, які беруть участь у процесах згортання та фібринолізу.

ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів) – показник, який дозволяє оцінити з якою швидкістю кров в пробірці розділяється на два шари: плазму та еритроцити. 

Підрахунок лейкоцитарної формули ручним методом з фарбуванням

за Романовським:

Паличкоядерні нейтрофіли - молоді нейтрофіли з витягнутим ядром, схожим на паличку. Вони важливі для початкової відповіді на інфекції та запалення.

Сегментоядерні нейтрофіли - є дорослим етапом нейтрофільного розвитку (ядром поділяється на два або більше сегменти) та відіграють ключову роль у боротьбі з інфекціями, фагоцитуючи та знищуючи патогени. 

Еозинофіли - це гранулярні лейкоцити, які беруть участь у боротьбі з паразитарними інвазіями та алергією.

Базофіли – це тип лейкоцитів, які відіграють основну роль в реакціях гіперчутливості негайного типу, а також приймають участь в реакціях сповільненого типу через лімфоцити, у запальних та алергічних реакціях.

Лімфоцити – тип лейкоцитів, які відповідають за імунну відповідь організму. 

Моноцити - найбільші клітини в периферичній крові, які є частиною фагоцитарної системи.

2.         Референтні значення:

Гемоглобін:      чоловіки  130 – 160 г/л

                            жінки      120 – 140 г/л

Лейкоцити:      4,0 - 9,0 109 

Еритроцити:    чоловіки  4,0 - 5,0 1012/л 

                            жінки       3,9 - 4,7 1012/л 

Кольоровий показник:    0,85 - 1,15 

Тромбоцити:    чоловіки  180 – 380 г/л

                            жінки      160 – 320 г/л

ШОЕ:                чоловіки  1 – 10 мм/год

                            жінки       2 – 15 мм/год

Паличкоядерні: 1 – 6 %

Сегментоядерні: 47 – 72 %

Еозинофіли: 0,5 – 5 %

Базофіли: 0 – 1 %

Лімфоцити: 19 – 37 %

Моноцити: 3 – 11 %

3.                 Обладнання:

     Спектрофотометр Ulab 102 UV, Китай

Мікроскоп бінокуляр Leica Microsystems, U.S.A.

4.                 Результат участі в зовнішньому контролі:

А. 

Провайдер програми перевірки професійного рівня (МПР):

НДСЛ «ОХМАТДИТ» МОЗ України 

83% - «Мікроскопічне дослідження периферичної крові» 2023 рік.

 

  

В. 

Провайдер програми перевірки професійного рівня (МПР):

НДСЛ «ОХМАТДИТ» МОЗ України 

72% - «Мікроскопічне дослідження периферичної крові» 2022 рік.

 

С. 

Провайдер програми перевірки професійного рівня (МПР):

НДСЛ «ОХМАТДИТ» МОЗ України 

81% - «Мікроскопічне дослідження периферичної крові» 2021 рік.

5.                 Клініко-діагностичні значення:

6.                 Правила підготовки: